Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Меню сайту
- Новини школи
- Інформаційна відкритість
- Структура та орган управління закладу
- Мова освітнього процесу
- Документація
- Наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення
- Контингент, моніторинг якості освіти
- Кадровий склад
- Атестація
- Навчальні програми та критерії оцінювання учнів
- Матеріально-технічне забезпечення закладу
- Зарахування до школи
- Умови доступності для дітей з особливими освітніми потребами
- Фінансова звітність
- Звіти перед громадськістю
- Внутрішній моніторинг якості освіти у закладі
- Температурний режим у закладі
- Харчування
- Дистанційне навчання
- Режим роботи школи
- Символіка школи
- Виховна робота
- Випускнику школи
- Історія школи
- Методична робота
- Батьківська рада
- Наші досягнення
- Міжнародні проєкти
- Рубрика “Директор школи”
- Варто знати
- Робототехніка
- Шкільна бібліотека
- Духовна скарбниця нації
- Батькам майбутніх першокласників
- Дитячо-молодіжна спілка «Наша Перша»
- Профорієнтація
- Контакти
Панель керування
Корисні посилання
Король Ольга Миколаївна
Очі цієї привітної літньої жінки випромінюють світло і душевне тепло, коли вона починає згадувати свою педагогічну діяльність. 42 роки в школі - ціле життя, зіткане із дитячих турбот, пустощів, безмежної і щирої дитячої любові та вдячності. Мова йде про вчителя початкових класів Король Ольгу Миколаївну .
Народилася Ольга Миколаївна в 1934 році в м. Смілі. Навчалася в школі №65, тепер гімназія імені Сенатора, після закінчення якої вступила до Уманського педагогічного училища. Закінчивши в 1945 році училище, почала працювати піонервожатою в школі №22, а тепер №10. Згодом перейшла на роботу до школи №2.
У 1967 році прийшла до середньої школи №1. Спочатку викладала швейне виробництво в старших класах, потім стала вчителькою молодших класів. Під час роботи в школі була і головою профспілки, і секретарем парторганізації. Брала участь в усіх заходах, які проводилися в школі.
– Дуже любила під час канікул разом з дітьми подорожувати, – згадує Ольга Миколаївна.
Цікавим похід був по Тясмину до Чигирина. По дорозі пройшли Холодний Яр, ночували в сільських школах. Додому вертались автобусом. Ходили в похід партизанськими стежками. Ночували в партизанській землянці на ірдинських болотах.
Цікавою була подорож на зимових канікулах за маршрутом «Сміла-Одеса-Севастополь» на теплоході «Адмірал Нахімов». Там зустрічали Новий рік. У портах цей теплохід завжди зустрічав духовий оркестр. Головним організатором екскурсії була вчителька історії Погоріла Галина Іванівна. Я їй завжди допомагала і завжди разом подорожували. Їздили згори Хом’як, де влітку лежав сніг. Відпочивали на полонинах. Пройшли стежками Довбуша, Яблунівський перевал. Були в багатьох містах тодішніх радянських республік: Прибалтики, Білорусі, Грузії, Хотині, Ташкенті, Москві.
– З великою теплотою згадую роки своєї роботи в школі. То була в нас дружна сім’я, у колективі всі намагалися один одному допомагати. Мені приємно, що з моїх дітей, яких я навчала, більше 10 стали вчителями.
Із 1995 року Ольга Миколаївна на заслуженому відпочинку. Але її учні, які стали вже дорослими людьми, пам’ятають свою вчительку і, як колись, дуже давно, приходять до неї поділитися своїми радощами і проблемами.
Вчителів колишніх не буває. Адже вчитель – це не професія, а стан душі і спосіб життя. Це скульптор дитячих душ!