Друзі в нашому житті

Друг - це той, хто не зрадить, кого тобі завжди приємно бачити поруч, хто відчуває те ж, що й ти. Про справжнього друга дитина мріє!
На істинно дружні відносини оточуючі (особливо діти) дивляться не без заздрощів. Друзі завжди єдині: з рештою вони дружать "на пару" - беруть в свою компанію лише того, хто подобається обом. Друзі потрібні нам і за ще однієї простої причини: люди - соціальні істоти. Разом ми можемо досягти більшого, здатні зробити життя набагато більш радісним, ніж поодинці. Ми потрібні один одному не тільки для успішного виживання, але для того, щоб відчувати почуття душевного спокою і близькості, яке не виміряти цифрами доходу і не купити ні за які гроші.
З шести років і старше близького друга дитина сприймає як свого двійника: "Вона - зовсім як я".
Часто вони схоже одягаються, однаково говорять, навіть хваляться одним і тим же: вони багато чого - хороше і не дуже - переймають один в одного. При цьому друзі часто відчувають один одного, а іноді і шантажують: "Якщо ти зі мною не будеш грати, я тобі більше не друг!" Дружба в дитинстві необхідна. Мало хто з дітей комфортно почуває себе, не маючи хоча б одного друга, з яким можна було б поділитися враженнями, посміятися, поговорити про удачу або неприємності. У підлітковому віці, коли тінейджери починають спілкуватися групами, хороший друг, якого дитина знає з дитинства, - надійна пристань у бурхливому морі "таких, як усі".
Чи можуть батьки допомогти дитині навчитися дружити? На дітей діють не повчання , а особистий приклад дорослих. Вони бачать, як до нас приходять шкільні приятелі, як ми затримуємося, щоб обмінятися парою фраз з сусідами по площадці, вони спостерігають за нами, коли ми позичаємо сусідці цукор для пирога ... Вони намагаються зрозуміти причини, за якими ми відмовляємо комусь у допомозі або робимо вигляд, що не помічаємо когось. Кращий спосіб показати дитині важливість живих людських відносин - самим будувати саме такі стосунки з оточуючими.
Діти ростуть швидко, і з часом батькам можна буде не контролювати їх відносини з друзями (допоможете, якщо попросять). Нехай дитина усвідомлює: один - той, хто встане поряд у важку хвилину, хто готовий багато чим пожертвувати для нього, один скаже в обличчя правду, яку не вислухаєш більше ні від кого, і він розраховує, що ти зробиш для нього те ж, коли буде потрібно.
ТБ і відео відволікають дітей один від одного (корисні лише як невеликі перерви в галасливій грі). Не намагайтеся з їх допомогою залагоджувати дитячі конфлікти: визнати, що почуття іншого зачеплені, зуміти сказати "прости, будь ласка!" - Важливий життєвий урок. Захоплення комп\'ютером також не сприяє спілкуванню. Може, друг і допоможе перейти на новий рівень "бродилки", але справжня дружба перевіряється в реальних, а не віртуальних випробуваннях!

Бажаю успіху!!!

Категорія: Поради психолога