Афганістан – наш вічний біль

15 лютого учні 10 класу провели захід присвячений Дню вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав. І в цей день ми вирішили зазирнути на гірку сторінку історії – на сторінку Афганістану.

Афганістан – це держава, що знаходиться в Південно-Східній Азії, де проживає 17 млн. чоловік, з них 8 млн. – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. Країні характерні страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписемність серед населення, особливо серед жінок і дітей, висока смертність.

У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою.Нова влада взяла курс на соціалізм. Проте у мусульманських країнах такі закони були приречені на провал, бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони «маджахетів» («борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна.

У грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ.За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків? Адже разом з ними пішло в небуття чиєсь щастя, разом з ними загинули їхні ненароджені діти, але вони живуть в пам’яті бойових друзів, продовжують усміхатися зі світлин у солдатських альбомах, вони вічно житимуть у зболених, згорьованих, люблячих, палких материнських серцях.

Проте бої закінчуються, а історія вічна . Пішла в історію і дев’ятирічна афганська війна. Але ще довго будуть  турбувати нас голоси загиблих і живих – війни не закінчуються безслідно. Давайте поважати й цінувати подвиги загиблих в Афганістані! Нехай не тліє пам’ять про них!

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

                                                                                                  Плієва Марія, учениця 10 класу

Категорія: Патріотичне виховання