Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ми любимо тебе, рідна школа!
Перша школа… Вона завжди залишається для мене першою і останньою, єдиною і неповторною. Звідси 27 років тому я пішов у доросле життя і повертався, коли до нестями хотілося знову зустрітися зі своїм дитинством.
Цього першого вересня я привів до рідної школи свою молодшу доньку — Олю Бойко. Маленьку мою Олюньку, мамину й бабусину гордість!
Свято Першого дзвоника… Воно запам’ятовується першокласникам — таким красивим, радісним і схвильованим — на все життя. Як і перша вчителька, її добре серце, чуйна душа й лагідні руки. Це вона поведе малих школяриків тернистою дорогою у загадкову Країну Знань. Це вона відкриє нашим первачкам неповторний шкільний світ, уміло поведе їх стежками любові й доброти, запалюючи в трепетних дитячих серцях вогник допитливості та віру в себе.
А ще назавжди запам’ятається першокласникам святкова лінійка. І проникливо-теплі слова директора школи Інни Борисівни Гайдай, яка з радістю зустрічала своїх вихованців і бажала їм всього найкращого.
І з яким трепетом і хвилюванням моя Оля — вже першокласниця! — сіла на плече хлопця-випускника й тремтячою рукою дзвонила в символічний перший дзвінок на все шкільне подвір’я — для усієї дружної шкільної родини, провіщаючи нове життя в стінах рідної школи.
А потім в небо злетіли різнокольорові повітряні кульки — і полинули далеко-далеко, мов наші заповітні мрії. Тож хай вони завжди збуваються!
Дивлячись на святково вдягнену доньку, я теж хвилювався, ніби сам переступав поріг першого класу, переживав разом із Олею ці щасливі неповторні хвилини.
А які красиві наші першокласники! Розумні, талановиті, веселі. Мов дивовижні квіти, вони милували око своїх мам і тат, бабусь і дідусів.
І перший урок у просторому, чистому й світлому класі. В оченятах наших первачків світилася справжня гордість — ще б пак, адже вони тепер школярі й вивчатимуть багато різних наук.
Швидко спливуть шкільні роки. Та цей день для першокласників не забудеться ніколи.
І хочеться сказати велике людське спасибі всьому колективу ЗОШ №1 за те, що так гарно підготували школу до нового навчального року. Низький вам уклін і щира вдячність, шановні працівники школи!
Та особлива вдячність учителям, які день за днем сіятимуть вічне, добре й мудре у довірливих душах наших дітей. Хай вам щастить, і нехай щастить вашим вихованцям — найкращим і найталановитішим.
І хай щастить тобі, рідна школа! Адже ми любимо тебе…
Анатолій Котов, випускник школи 1985 року