Наша Перша – наша гордість

Ви знаєте, я щоранку зустрічаю десятки людей, котрі із посмішками проходять через мене. Я знаю, що я бережу їхній спокій, захищаю від вітру і дощу, а головне – оберігаю особливу атмосферу у стінах Нашої Першої. Зі мною щодня за ручку вітається директор Гайдай Інна Борисівна, завжди поплескають по моїй гладенькійповерхні з розумінням і підтримкою заступники директора, а усі без винятку працівники щиро усміхнуться, переступаючи поріг.

Я - вхідні двері закладу, який люблю і знаю дуже давно. Щоразу, дивлячись в очі усім мешканцям нашої Країни Знань, розумію, що у мене найкраща у світі робота. І так було завжди. Повірте, згадати є що.

Ми найперша школа у місті. До її створення доклали рук ті, чиїми іменами зараз називають вулиці. У 1921 році було випущено перших учнів із семирічки.Але вже згодом школа одержала статус десятирічної. Протягом 40-60-х років минулого століття було зведене, декілька разів добудоване нинішнє приміщення школи та додаткові будівлі (майстерні, їдальня). У 1992 році закладу було передане двоповерхове приміщення для учнів 1-4 класів.

Скільки важливих рішень було прийнято у стінах Нашої Першої, скільки доль вирішено, скільки життєвих доріг почалося. Але завжди нашу дружню родину складали три великих колективи, які один без одного просто не існують: діти, вчителі та батьки. Саме вони є авторами усіх досягнень і перемог від міського до міжнародного рівня.

Протягом останніх декількох років ми стали учасниками багатьох проектів, переможцями різноманітних конкурсів, маємо безліч здобутків.

Так, заклад долучився та продовжує працювати у проектах «Школа сприяння здоров’ю» (2006), «Формування довіри у сучасній школі» (2008), «Освіта для сталого розвитку» (2009).

З грудня 2007 року у школі виходить газета «Наша Перша», яка одержала диплом лауреата Міжнародного конкурсу шкільних мас-медіа у м.Миколаїв.

2014 р. – директор школи І.Б.Гайдай стала учасницею Міжнародної конференції у м. Львів та одержала для закладу нагороду «Школа сприяння освіті для сталого розвитку». У цьому ж році ми перемогли у конкурсі «Школа року».

У 2015 р. наша школа стала переможцем Всеукраїнського конкурсу від фонду братів Кличків «Клич друзів – граймо разом» та отримала в подарунок сучасний спортивний майданчик.

Також минулого року учні школи стали учасниками Міжнародного проекту «Канікули в Європі» та серед 28 країн взяли участь у щорічному Параді євроклубіву Варшаві.

2016 р. - ми приєдналися до Всеукраїнського просвітницького проекту «Враховуй різницю», «Сімейна розмова», «Відкривай Україну», міжнародного проекту «Об’єднаймо школи».

І це лише невелика частина того, що відбувається у Нашій Першій, адже життя тут вирує, б’є ключем, тече нестримним потоком. А стає це можливим тільки завдяки людям, що навчаються та працюють у першій школі.

За ці роки із наших стін вийшло безліч випускників. Вони пов’язали своє життя із різними професіями, роз’їхалися по всьому світу, стали відомими людьми свого часу. Але всіх їх об’єднує те, що саме тут, у школі №1, вони взяли старт свого життя.

Приємно те, що деякі працівники Нашої Першої – це також колишні учні.

«У моєму житті все обертається навколо тебе, школо №1. Колись у 1986 р. мене ще зовсім маленькою привів до тебе своєюсміливою та впевненою рукою мій тато (який теж є твоїм випускником). Не зогледілась, як вже прийшов час випускного. Тоді я пообіцяла тобі, що обов’язково повернусь. І я повернулась, але вже в ролі вчителя. А ще через 8 років, я з гордістю вела до тебе свою донечку, маленьку школярочку з великими білими бантами. Сьогодні хочу подякувати тобі, рідна, за знання, за життєву мудрість та досвід, за твоє мовчазне розуміння та опіку. З Днем народження!.» (Хлівна Н.В., вчитель англійської мови, випускниця 1997 р.)

«Можна сказати, що доля кожної людини написана заздалегідь. Якщо це так, то я задоволена своєю долею. Я вже 27 років працюю у рідній школі і навіть не уявляю іншої дороги. Адже щоранку я залюбки поспішаю до людей, яким потрібна. Але я не перша в нашій родині протоптала стежечку до школи №1. Мама закінчила школу в 1963 році, мій брат – у1985 р.. Я завершила 11 класів у 1990 році. Тож, питання, де буде навчатися моя донька, в нашій родині не стояло, а вже зараз Оля у 5-му класі. Знаю, що таких теплих, по-справжньому родинних стосунків між вчителями, батьками та учнями мало де зустрінеш. Тож, хай щастить тобі, наша друга домівко»(О.Л. Бойко – лаборант, випускниця 1990 р.).

Також багато наших випускників привели власних дітей у стіни рідного закладу. Адже впевнені, що саме тут вони одержать достойні знання та вірних друзів.

«Наша перша – це казкова країна дитинства, успіху і здобутих перемог. А особисто для мене – життєвий та педагогічний досвід, неповторні враження, незабутні спогади.

З особливою вдячністю згадую своїх педагогів, які так майстерно навчали різним наукам. Неможливо забути їхні життєві поради та настанови,їхню майстерність, завдяки якій кожен урок був надзвичайно цікавим і неповторним. Зараз же тут навчається моя донька. Наша школа – сучасна, затишна, модернізована. Переконана в тому, що вона найкраща в місті, адже тут працюють справжні професіонали, майстри педагогіки, які віддані своїй справі та безмежно люблять своїх учнів.» (Л.В.Туманова, випускниця 1989 р.)

«Коли настала пора вести доньку до школи, то не вагалися – однозначно у "Першу". Зручність розташування, охайність і порядок, які характерні для навчального закладу, були не головним, хоча і вагомим чинником. Основне – впевненість у високому рівні вчителів, їх уважне ставлення до учнів. Знаю про це із власного досвіду, адже ЗОШ №1 була "другою домівкою" і для мене не один рік.» (Володимир Горіцький, випускник 1993 р., автор гімну школи)

Я пам’ятаю цих людей. Я пам’ятаю кожного, хто переступає мій поріг. Бачити їх щодня – радість. Вони діляться своїм теплом зі школою, а тому тут ніколи не буває сумно.

З Днем народження, рідна Наша Перша!

Категорія: Новини школи