Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
День Святого Валентина
Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16 століть, але свята Любові відомі ще з більш ранніх часів - з часів стародавніх язичницьких культур. Наприклад, римляни в середині лютого святкували фестиваль еротизму, званий Lupercalia, на честь богині кохання Juno Februata. У свята є і конкретний «винуватець» - християнський священик Валентин. Ця історія датується приблизно 269 роком, в той час Римською Імперією правив імператор Клавдій II. Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник був переконаний, що головний ворог його «наполеонівських» планів - шлюби, бо одружений легіонер про славу імперії думає значно менше, ніж про те, як сім\'ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися. Але закохуватися солдати від цього не стали менше. І на їх щастя знайшлася людина, яка не лякаючись імператорського гніву, стала таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім\'я Валентин з римського міста Терні (Valentine of Terni). Мабуть, він був справжнім романтиком, тому що його улюбленими розвагами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати на прохання легіонерів квіти предметам їх пристрасті. Ясна річ, як тільки про це дізнався імператор, він вирішив його «злочинну діяльність» припинити. Валентина засудили до страти. Трагедія ситуації була ще й у тому, що і сам Валентин був закоханий в дочку тюремника. За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де розповів про свою любов, і підписав його «Твій Валентин». Прочитано воно було вже після того, як його стратили. Згодом, як християнський мученик, що постраждав за віру, Валентин був канонізований католицькою церквою. А в 496 році римський Папа Геласіус (Pope Gelasius I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
З 1969 року в результаті реформи богослужіння святий Валентин був вилучений з літургійного календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про життя яких суперечливі і недостовірні). Втім, і до 1969 року церква не схвалювала і не підтримувала традицій святкування цього дня.
Чи так це було чи інакше, але, як видно, саме звідти повелося писати в День святого Валентина любовні записки - «валентинки». А ще в це свято люблять влаштовувати весілля і вінчатися. Вважається, що це стане запорукою вічного кохання.
У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США – з 1777 року. Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для деяких стала досить успішним бізнесом. Наприклад, на початку минулого століття в американців було прийнято посилати своїм нареченим марципани, які були досить дорогі.
В Японії традиція дарувати цього дня солодке з\'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-і роки, і до сих пір шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День святого Валентина злегка нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки японські чоловіки отримують, мабуть, навіть більше подарунків, ніж жінки: чоловічі аксесуари типу бритви, лосьйону, гаманця і так далі. У пристрасних французів же в День святого Валентина прийнято дарувати коштовності, а в романтичній Данії люди посилають один одному засушені білі квіти. У Британії незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків, що проходять. Згідно з повір\'ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є суджений.
Але є в світі деякі країни, які особливо відзначилися у святкуванні Дня святого Валентина. У першу чергу це Саудівська Аравія, яка є єдиною в світі країною, де це свято офіційно заборонено, причому, під страхом великих штрафів. І на Русі було своє свято закоханих, ось тільки відзначався він не взимку, а на початку літа. Він був пов\'язаний з легендарною історією любові Петра та Февронії і присвячений Купалу – язичницькому слов\'янському богу, сину Перуна.