День пам’яті жертв політичних репресій

Відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року №431/2007 "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні щороку у третю неділю травня відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.

День пам'яті встановлено окремою датою «з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років".

На початку 30-х років упокорена репресіями та голодом Україна вже лежала під чоботом Сталіна. Негайно розпочалися арешти інтелігенції, зокрема, української, яка, за висловом Сталіна, "не заслуговує на довіру".  13-15 грудня 1934 р. були розстріляні письменники Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Іван Крушельницький, Олекса Влизько, Кость Буревій та інші.

2 липня 1937 р. розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "єжовська чистка" суспільства. На кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення, співвідношення 3 до 1).

Сталінський режим нищив Україну з особливою ретельністю і масштабністю. На українській землі здійснювалося планомірне знищення українства. Понад 2 мільйони 800 тисяч осіб стали жертвами розкуркулення й депортацій з України, що тривали протягом 1935-1951 рр.

Від загальної кількості заарештованих протягом 1937 р. українці становили 53% (84 тисячі 944 особи). За соціальним складом найбільше було репресовано селян, на другому місці інтелігенція і службовці.

В урочищі Сандармох "в обычном месте расстрелов" на півдні Карелії напередодні

20-ї річниці Жовтневої революції, 1-4 листопада 1937 р. було виконано смертні вироки 1 111 в’язням Соловецького табору особливого призначення. Серед них близько 300 були з України: історик Матвій Яворський, , поет-неокласик  Микола Зеров, режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, письменники  Валер’ян Поліщук, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний...

Це були молоді та середнього віку люди, які ще створили б неоціненні духовні скарби, володіючи якими, українці стали б урівень з іншими цивілізованими народами.  Сама присутність таких людей у суспільстві зробила б його кращим. Але постріли холоднокровного ката змінили хід української історії.

У 2005 р. Президентом України був підписаний Указ щодо заходів, спрямованих на посилення державної підтримки колишніх політичних в'язнів.   В 2007 р. Український інститут національної пам’яті і СБУ узгодили склад постійно діючої Комісії з питань політичних репресій тоталітарного режиму проти Українського народу. Основною метою діяльності Комісії є дослідження усіх форм політичних репресій проти Українського народу впродовж 1917-1991 рр., визначення загальної кількості постраждалих та організація вшанування пам’яті жертв.

Сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути. Служба безпеки України розкриває для української громадськості та світової спільноти усі наявні у неї архівні матеріали з цієї тематики і закликає до співпраці дослідників, істориків, усіх небайдужих громадян.

Категорія: Новини школи