Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Меню сайту
- Новини школи
- Інформаційна відкритість
- Структура та орган управління закладу
- Мова освітнього процесу
- Документація
- Наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення
- Контингент, моніторинг якості освіти
- Кадровий склад
- Атестація
- Навчальні програми та критерії оцінювання учнів
- Матеріально-технічне забезпечення закладу
- Зарахування до школи
- Умови доступності для дітей з особливими освітніми потребами
- Фінансова звітність
- Звіти перед громадськістю
- Внутрішній моніторинг якості освіти у закладі
- Температурний режим у закладі
- Харчування
- Дистанційне навчання
- Режим роботи школи
- Символіка школи
- Виховна робота
- Випускнику школи
- Історія школи
- Методична робота
- Батьківська рада
- Наші досягнення
- Міжнародні проєкти
- Рубрика “Директор школи”
- Варто знати
- Робототехніка
- Шкільна бібліотека
- Духовна скарбниця нації
- Батькам майбутніх першокласників
- Дитячо-молодіжна спілка «Наша Перша»
- Профорієнтація
- Контакти
Панель керування
Корисні посилання
Афганістан – ти біль моєї душі!
15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів - афганців.
25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя.
Учні 9-Б класу були запрошені на виховний захід, присвячений цій страшній війні, до центральної бібліотеки.
Воїн - інтернаціоналіст Гогоренко Валерій Іванович поділився спогадами про службу в Афганістані. Ця людина на власні очі бачила війну, солдатську мужність та взаємодопомогу, смерть своїх товоришів. Із захопленням та сльозами на очах слухали ми його розповідь про жахи війни. Звучали пісні про Афганістан, а ми уявляли цих хлопців, які були на той час майже нашими ровесниками. Вічна пам’ять загиблим, а воїнам-інтернаціоналістам, які повернулися додому, бажаємо довгих років життя!