Чому так швидко біжить час?

Напевно, багато хто помічає, що останні роки з плином часу коїться щось недобре. Дні і місяці стрімко летять, обганяючи наші можливості, і ми все менше встигаємо зробити. Здавалося б, тільки почався день, не встиг озирнутися, вже й закінчується! Не встигли ми «в’їхати» в третє тисячоліття, як дванадцять років вже пробігли, а ми й не помітили. Нині стрімкий біг часу помічають не лише люди у віці, але навіть підлітки та юнаки! Так що ж все-таки відбувається з часом?
Доба стала коротшою

У приватній бесіді один батюшка, відомий особливим даром бачити невидиме, повідав вражаючу інформацію; час стало скорочуватися! У порівнянні з тим, що було сто і більше років тому, нинішня доба стала коротшою. За реальної, а не календарної тривалості, якщо брати за еталон старий, незмінний століттями час, сучасна доба триває всього 18 годин проти колишніх 24. Виходить, що кожен день ми недоотримуємо близько 6:00, і саме тому нам вічно не вистачає часу, дні летять в прискореному режимі. Особливо помітно скорочення доби проявилося на межі XX і XXI століть. Можна засумніватися в прозорливості священика і об’єктивності його висновків. Але, виявляється, є й інші факти, що вказують на скорочення часу. На священному Афоні монахи навіть ночі проводять у молитві. Причому у афонських старців давно виробилося особливе молитовне правило: у певний проміжок часу вони повинні прочитати стільки-то молитов, і так кожен день, строго по годинах. Перш ченці встигали за ніч повністю виконати цю «програму», і до ранньої ранкової служби у них навіть залишалося небагато часу, щоб відпочити. А нині, при тій же самій кількості молитов, старцям вже не вистачає ночі, щоб встигнути їх закінчити! Не менш дивне відкриття зробили єрусалимські монахи, служителі на Святій землі. Виявляється, вже кілька років лампади біля гробу Господнього горять довше, ніж раніше. Перш масло в великі лампади доливали в один і той же час, напередодні Великодня. За рік воно повністю вигорало. Але тепер, уже в котрий раз, перед головним християнським святом залишається ще чимало масла. Виходить, що час випереджає навіть фізичні закони горіння! Позначилося скорочення доби і на продуктивності праці. У минулі часи, користуючись найпростішими інструментами, люди встигали зробити набагато більше, ніж можемо ми зараз. Протоієрей Валентин Бірюков згадує, що в 30-і роки його батько, повернувшись із заслання до родини, при мінімумі помічників примудрився всього за тиждень побудувати нову хорошу хату. Ми ж зараз, навіть маючи сучасні електричні інструменти, при всьому бажанні не зможемо наздогнати роботяг минулого! І не тільки тому, що стали лінивими, а тому, що часу не вистачає.
Останнім часом

Деякі православні люди схильні вважати, що метаморфози з часом – явна вказівка ​​на те, що ми вступаємо в останні часи і до кінця цього світу залишилися лічені роки чи десятиліття.Ніхто не може говорити про це впевнено, але натяк існує у Євангелії: «… Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями … тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу аж досі і не буде. І якби не скоротилися ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних ті дні «(від Матвія 24: 7-22). З 1914 року час якось ущільнився і став протікати швидше.Апокаліпсичні очікування пояснюються саме ущільненням часу … »
Мінливість часу
Цікаві пояснення мінливості часу давав відомий вчений-фізик, доктор технічних наук, член-кореспондент Білоруської академії наук, нині покійний Віктор Іозефовіч Вейник. Академік Вейник висунув наукову гіпотезу, що у часі, як у фізичної явища, є матеріальний носій – якась речовина часу, названа ним «хрональних полем». У ході експериментів ученого наручний електронний годинник, поміщений в створену ним експериментальну установку, міг уповільнювати або прискорювати свій хід. Виходячи зі своїх дослідів з речовиною часу, Вейник зробив висновок, що існує тимчасове поле планети – «хроносфера», що управляє переходом минулого в майбутнє. Вчений розглядав швидкість протікання деяких процесів (він назвав це терміном «хронал») і прийшов до висновку, що в Світі інтенсивність цих процесів знижується – наприклад, інтенсивність радіоактивного розпаду атомів, ядерних і хімічних реакцій. Із усіх живих істот найбільша швидкість роботи організму спостерігається у новонароджених. У них всі процеси протікають швидко – малюки швидко ростуть, швидко набирають вагу, швидко вчаться розуміти світ … І навколишнє життя, відповідно, їм здається дуже повільною. Якщо дитині всього два дні від народження, то для нього одна доба – це половина його життя! А з віком швидкість зменшується в багато разів. Це позначається і на нашому сприйнятті часу – чим менше інтенсивність процесів, тим швидше летить час. Для літньої людини тижні починають миготіти так само швидко, як в його молоді дні. Але це ще не все.Виявляється, старіють не тільки конкретні люди. Поступово «занепадає» все суспільство і цивілізація в цілому! На нашій планеті неухильно знижується швидкість процесів життєдіяльності, від чого біг часу прискорюється для всього сущого на Землі. У найдавніші часи, при високій швидкості процесів, життя на планеті буквально кипіла – динозаври були з триповерховий будинок, трава – як нинішні дерева, а процес радіоактивного розпаду атома був неймовірно інтенсивним. Перші люди також відрізнялися гігантизмом, підтвердження цьому можна знайти в Біблії: «У той час були на землі велетні … це силачі, що славні люди» (Побут 6:4).

До речі, і зараз на Землі є ще місця з дещо підвищеним хроналом, наприклад, острів Сахалін. Лопухи там подібні здоровенним парасолькам, а трава має розміри чагарника. Французькі вчені спробували посадити цих гігантів на своїй землі, але зазнали фіаско. Через рік пересаджені велетні стали звичайними, невисокими і нічим не примітними рослинами. А один допитливий учений проїхав від Москви до Владивостока з радіоактивним годинником і визначив, що швидкість розпаду атомів, що відбивається на ході годин, в різних місцях неоднакова.
Стиснення часу

До проблеми стиснення часу проявляють жвавий інтерес і представники окультного напряму в альтернативній науці – еніології, що вивчає закономірності енергоінформаційної взаємодії в природі, суспільстві та Всесвіті. Що цікаво, в цій області їх висновки перегукуються зі згаданими вище пророцтвами про Останні часи. На думку доктора медицини Юрія Ліра, реальний час у Всесвіті помітно прискорився (а ми, відповідно, не встигаємо за ним). Цей процес почався ще в середині XX століття, коли Сонячна система увійшла в неймовірно потужний потік, що йде з центру нашої галактики і несучий величезна кількість енергії і інформації в самих різних варіаціях. Це вплинуло на психіку кожної людини і сприйняття людьми навколишнього світу.

Там, де більше енергії, час «зменшується», стискається. - На жаль, ми не відчуваємо себе жителями планети і поводимося з нашим спільним домом Землею гірше нікуди! Свідомість сучасної людини штучно звужена і прив’язана до конкретної точки проживання. Вона не відчуває, що відбувається з планетою. Звідси відсутність відповідальності за все, що вона робить в конкретний час. Як це не сумно визнавати, але катастрофічні явища на зразок цунамі і тайфунів – це наслідок ставлення людей один до одного, страшна плата за нерозумність людської поведінки.
(матеріали взято з сайту Пульс ua)

Категорія: Варто знати