Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
День пам’яті жертв політичних репресій
Відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 21 травня 2007 року №431/2007 "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні щороку у третю неділю травня відзначається День пам'яті жертв політичних репресій.
День пам'яті встановлено окремою датою «з метою належного вшанування пам'яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам'яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства та у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років".
На початку 30-х років упокорена репресіями та голодом Україна вже лежала під чоботом Сталіна. Негайно розпочалися арешти інтелігенції, зокрема, української, яка, за висловом Сталіна, "не заслуговує на довіру". 13-15 грудня 1934 р. були розстріляні письменники Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Іван Крушельницький, Олекса Влизько, Кость Буревій та інші.
2 липня 1937 р. розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "єжовська чистка" суспільства. На кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення, співвідношення 3 до 1).
Сталінський режим нищив Україну з особливою ретельністю і масштабністю. На українській землі здійснювалося планомірне знищення українства. Понад 2 мільйони 800 тисяч осіб стали жертвами розкуркулення й депортацій з України, що тривали протягом 1935-1951 рр.
Від загальної кількості заарештованих протягом 1937 р. українці становили 53% (84 тисячі 944 особи). За соціальним складом найбільше було репресовано селян, на другому місці інтелігенція і службовці.
В урочищі Сандармох "в обычном месте расстрелов" на півдні Карелії напередодні
20-ї річниці Жовтневої революції, 1-4 листопада 1937 р. було виконано смертні вироки 1 111 в’язням Соловецького табору особливого призначення. Серед них близько 300 були з України: історик Матвій Яворський, , поет-неокласик Микола Зеров, режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, письменники Валер’ян Поліщук, Валер’ян Підмогильний, Марко Вороний...
Це були молоді та середнього віку люди, які ще створили б неоціненні духовні скарби, володіючи якими, українці стали б урівень з іншими цивілізованими народами. Сама присутність таких людей у суспільстві зробила б його кращим. Але постріли холоднокровного ката змінили хід української історії.
У 2005 р. Президентом України був підписаний Указ щодо заходів, спрямованих на посилення державної підтримки колишніх політичних в'язнів. В 2007 р. Український інститут національної пам’яті і СБУ узгодили склад постійно діючої Комісії з питань політичних репресій тоталітарного режиму проти Українського народу. Основною метою діяльності Комісії є дослідження усіх форм політичних репресій проти Українського народу впродовж 1917-1991 рр., визначення загальної кількості постраждалих та організація вшанування пам’яті жертв.
Сьогодні жодних таємниць, замовчувань та викривлень у питаннях, які стосуються політичних репресій немає і не може бути. Служба безпеки України розкриває для української громадськості та світової спільноти усі наявні у неї архівні матеріали з цієї тематики і закликає до співпраці дослідників, істориків, усіх небайдужих громадян.