Учительська доля… Її обирають, вона обирає…Обирає тих, хто любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, переймається їхніми успіхами і невдачами. Ось так одного разу доля обрала вчителем Лазебник Лідію Іванівну, яка в цьому році святкувала свій 80-річний ювілей.
Лазебник (Назаренко) Лідія Іванівна народилася 1932 року в містечку Темирюк Краснодарського краю. Виховувалася у небагатій родині. Коли Ліда була ще малою дівчинкою, якій хотілося з головою поринути в безтурботне дитинство, почалася війна. З мріями про гарно проведений час з друзями було покінчено, родина дуже бідувала.
По закінченню війни здавалося, що тепер все піде на лад, життя покращиться. Але, ні… Проте легкими чи важкими силами ця дівчина взяла гору над долею, а 1951 року вступила до Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Провчилася в ньому рівно п’ять років і в 1956р. вийшла в світ дипломованим спеціалістом. Та ще на першому курсі навчання, Лідія Іванівна отримала другий розряд зі спортивної гімнастики, що зробило її знаменитістю серед першокурсників.
Через 7 років Лідія Іванівна прийшла працювати до школи вчителем української мови та літератури. Під її мудрим керівництвом один за одним випускаються чотири класи. Більшість з випускників стали успішними людьми. Закінчила Лідія Іванівна вчительську діяльність у 1999 році, віддавши школі 36 років свого життя. Зараз вона з щирою посмішкою радіє, згадуючи ті чудові часи.
Сьогодні Лідії Іванівні – 80, вона на заслуженому відпочинку. Має двох дорослих дітей, онучку. Але і зараз її випускники приходять до неї в гості, щоб навчитись чомусь новому.
Наприкінці нашої зустрічі Лідія Іванівна сказала: «Прагнення до того, що дає результат, дає світле майбутнє».