Наближається найвеличніше свято нашого народу – День Перемоги. Це свято радості та смутку. Тоді, 22 червня 1941 року,на захист Батьківщини піднялися всі: старі і молоді, чоловіки і жінки, діти…

У нашому житті багато символів – щасливих, сумних, миттєвих і тривалих. Є символи вічні, як пам′ять людська, що ніколи не згасає. Є символи вічні, як хвилина мовчання біля братської могили.

Скільки таких скорботних, безмовних хвилин простояли люди біля Вічного вогню, братських  могил і могили Невідомого солдата, біля скромних обелісків.

На   Україні в роки Великої Вітчизняної війни загинув кожний шостий житель. Тут  спалено і зруйновано 714 міст і 28 тисяч сіл, мільйони синів і дочок  втратила Батьківщина за 1418 днів і ночей воєнного лихоліття. Непоправна втрата! Страшна статистика. Хвилина мовчання… Вони – не просто одиниця часу. Вони – символ вічної  пам′яті про полеглих співвітчизників,  про тих, хто в запеклих боях визволяв країну від  німецько-фашистського ярма.

Усі пам′ятники – данина глибокої  людської шани солдатам-героям Великої Вітчизняної війни, чиї подвиги, вірність патріотичному обов′язку завжди  служитимуть прикладом для прийдешніх поколінь.

Так, учні 4-х класів 7 травня вшанували пам′ять загиблим воїнам, підготували літературно-музичну композицію та поклали квіти біля братської могили (вул. Федорова).

Згадуйте !

І через вік, мов через рік, -

Згадуйте !

Про тих, хто уже не прийде повік ! –

Згадуйте !

Не плачте.

Люди !

Доки б'є серце у грудях, -

Пам'ятайте !

Якою ціною

Щастя здобуте

Будь ласка,

Пам'ятайте!

Класні керівники 4-х класів