19 лютого 2014 | Фоміна Віра

Ти – вічний біль, Афганістан

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Чи треба взагалі згадувати про війну! Деякі кажуть, що не треба. Я думаю, що треба. Треба до тих пір, поки людство неспроможне бути сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!».

Саме про це йшла мова на зустрічі старшокласників школи №1 із воїнами-інтернаціоналістами, які завітали до школи. Полковники Штурхацький В.П. та Гула О.В. ділилися спогадами, відповідали на численні запитання учнів. А розповісти їм є про що.

2014 рік проголошено роком учасників бойових дій на території інших держав. Афганістан, Кабул, Кандагар, Саланг, чорний тюльпан, душмани, «вантаж 200»… Цей перелік можна довго продовжувати. Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але , слава Богу, вже без участі наших солдатів. А тоді, йдучи у те пекло, молоді хлопці вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя. Молоді юнаки ходили  до школи, відвідували  дискотеки, залицялися до дівчат. Коли прийшов час, вони були призвані  до лав Радянської армії.

15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони  і є тією пам’яттю, що пише історію.

Серед тих, хто брав участь у війні в Афганістані, були й випускники нашої школи: Цивіна Ю., Тратонін В., Медведєв С., Бузюк С., Манько І., Сиротенко В.

Активну  участь  у підготовці заходу взяли учні  Бритик Є., Козлова А., Галич К., Гончаренко А., Плаксюк Д., Михайлик М., Тратонін А. Змістовну презентацію, відеосупровід заходу  підготувала  Гайдаєнко А., студентка історичного факультету ЧНУ ім. Б.Хмельницького.

1 23


Роздрукувати статтю
Категорія: Новини школи
Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0. Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.