Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

(С. Воробкевич)

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. З усіх мов, на яких люди розмовляють, найважливішою для нашого раннього емоційного та пізнавального розвитку є та мова, на якій ми вперше вчимося усвідомлювати навколишній світ. Це мова нашого дитинства, таємного сімейного досвіду і наших перших взаємин у співтоваристві. Адже змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу, створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися неможливо. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.