Подорож по Шевченківських місцях

Нещодавно учні 5- их класів здійснили екскурсію по Шевченківських місцях. Територіальний і духовний центр України – Черкащина - поєднав Моринці , Шевченкове, Будище у Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». У цих середньонаддніпрянських селах із славною історією та могутнім духовним потенціалом пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу - Тараса Григоровича Шевченка. У Моринцях він вперше подав голос, у Керелівці він зростав, формувався як особистість, у Будищах - в маєтку Енгельгарда - козачкував .
Спочатку ми прибули до Моринців . Ця земля має свою дуже давню історію і зберігає безліч легенд. Саме тут 9 березня 1814 року і народився Тарас Григорович Шевченко.
Учні відвідали відтворену хату Т. Г. Шевченка та хату Тарасового діда – Якима Івановича Бойка. Навколо подвір’я виплетений з вербової лози тин, неподалік - пасіка. Увагу привертає цікава пам’ятка народної архітектури - надвірня комора. Також побували в стародавній кузні, капличці та в двох музеях, де представлені картини, вироби з дерева, присвячені творчості Т. Г. Шевченка.
Наша екскурсія продовжилась там, де пройшли дитячі роки поета – у селі Керелівці (зараз Шевченкове), на батьківській садибі Пророка українського народу. Ми відвідали ще один цікавий музей Тараса. Музейні матеріали розповіли про життя та творчість поета, художника, гравера, філософа, мислителя. В цьому музеї я мала змогу доторкнутися до столу, за яким сидів маленький Тарас. При вертають увагу також лава з Шевченкової хати, меблі з Енгельгардового маєтку, стародруки, мистецькі вироби місцевих умільців, подарунки, що надійшли від родичів Шевченка.
На місці хати, де виріс поет, стоїть скульптура хлопчика Тараса, який ніби порога рушає в далекі світи. Від хати вниз по косогору росте розкішний сад. Тут, у батьківському саду, похована Катерина Шевченко за її благанням-заповітом.
Від садиби батьків Тараса Шевченка ми пройшли далі сільською вулицею на захід, то вулиця виходить на широкий майдан –це головна площа, центр села Керелівка. В південному закутку стоїть ветха, вросла в землю хатина- свідок Шевченкового навчання та наймитування. Це-дяківська хата. В цій хатині малий Тарас два роки навчався і наймитував у дяка. Потім ми переїхали у село Будище. Будищанський маєток прикметний тим, що в ньому в ролі козачка-хлопчика на побігеньках-прослужив літо Шевченко. Ми побачили столітні дуби, до яких,як за живою джерельною водою, приходять, приїздять українці з усього світу. Це біля них Шевченко вперше відчув напругу тисячоліть, під могутніми плечима віковічних велетів знаходив прихисток.
Наша екскурсія була незабутньою і надзвичайно цікавою.

Категорія: Новини школи