Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
До Дня визволення України
Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.
Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах: „Ніхто не забутий, ніщо не забуто ”.
24 жовтня, з метою виховання свідомої любові до Батьківщини, поваги до героїчного минулого свого народу, в 6-Б класі пройшла виховна година, присвячена 68-річниці до Дня визволення України. Учні мали змогу ознайомитися з основними етапами воєнних дій, що відбувалися на території України. Особливу атмосферу тодішніх років, силу духу та непереможність українського народу, дали змогу пережити воєнні пісні та вірші, написані того часу. А під час перегляду фільму про звільнення України, учні почули вражаючі цифри загиблих людей, зруйнованих будинків, шкіл, заводів, ознайомилися з українськими командувачами та містами-героями. Діти ніби перенеслися в той час і на їхніх обличчях відобразився страх, відчай, співчуття та гордість за наших воїнів. Учні 6 класу не менш були враженими і виставкою, на якій були представлені бойові каски солдат з вигинами від куль, та гільзи від бойових снарядів, мали змогу переглянути і «Книгу пам’яті».
Шістдесят вісім років тому наша рідна сторона була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь їм і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам’ять про героїв!
Ми – не діти війни,
Ми дітьми її тьми не були,
Ми у мирі, у щасті, у тиші зросли,
Але пам’ять про те, що творила пекельна війна,
В дні весняні щорічно в душі ожива.