В житті Тараса так багато суму,

Його страждання вписані в віки.

Сторінки творів омивають сльози,

І у очах ясних горять зірки.

Але в житті у кожного є щастя,

Я впевнена: у нього все було…

Нехай не вірив у слова «все вдасться»,

Але кохання у душі цвіло.

Ласкаві, ніжні руки материнські

Нехай недовго, та усе ж жили,

Нехай недовго, та усе ж кохали,

Нехай недовго, та вперед вели.

І навіть після смерті не забулось...

Тоді нове кохання розцвіло,

Воно нове натхнення посилало

І усмішку на очі возвело.

У славного Шевченка було щастя:

І він любив, і він радів життю.

Нехай таким він зараз процвітає,

Нехай кохання знищує пітьму!

Тищенко В.