З Кобзарем у серці

Ой високую тополю
В полі вітер нагинає.
Листям шелестить зеленим
Та про Кобзаря співає.
А калинонька у лузі
Білим цвітом оповита,
Мов та дівчина у тузі,
В білій сукні з оксамиту.
В ті часи писав Тарас,
Став взірцем він для всіх нас.
Був художником, поетом,
Бунтарем із творчим злетом.
Жінку-матір оспівав,
Тяжку працю шанував.
Бути гідним Батьківщини
Нам усім заповідав.