Рекомендації з розвитку самостійності в дітей

Часто батьки роблять вибір за свою дитину. Зрозуміло, виключно з кращих міркувань. Але навчання самостійності в прийнятті рішень – дуже важливий етап виховання. В іншому випадку дитина зіштовхнеться з безліччю проблем у майбутньому.

Що таке самостійність?
Зазвичай батьки починають замислюватися про самостійність своєї дитини, коли той починає ходити до школи. Проте починати виховувати це якість потрібно набагато раніше - і чим раніше, тим більших успіхів можна досягти.
Перш ніж говорити про те, як же виховувати в дітях самостійність і коли необхідно це робити, потрібно визначитися з тим, що це таке. Відповідь на питання, що ж таке самостійність, буде різним, залежно від віку дитини.
Самостійність розвивається поступово, і починається цей процес досить рано. Давайте відзначимо найбільш важливі етапи та вікові періоди для становлення цього найважливішого людської якості.

Етапи становлення
Перш за все, це ранній вік. Вже в 1-2 роки у дитини починають з'являтися перші ознаки самостійних дій. Особливо яскраво прагнення до самостійності проявляється в 3 роки. Існує навіть таке поняття, як криза 3-х років, коли дитина раз у раз заявляє: «Я сам!». У цьому віці він все хоче робити сам, без допомоги дорослого. Але на цьому етапі самостійність є лише епізодичною характеристикою дитячої поведінки.
Підлітковий вік - коли дитина відділяється від батьків, прагне до незалежності, самостійності, «хоче, щоб дорослі не лізли в його життя».
Як бачимо, передумови розвитку самостійності складаються в ранньому віці, однак лише починаючи з дошкільного віку, вона набуває системність.

До кінця підліткового віку при правильному розвитку самостійність формується остаточно: дитина не просто вміє щось робити без сторонньої допомоги, але і брати відповідальність за свої вчинки, планувати свої дії, а також себе контролювати і давати оцінку результатам своїх дій. Підліток починає усвідомлювати, що самостійність не означає повної свободи дій: вона завжди утримується в рамках прийнятих у суспільстві норм і законів, і що самостійність - це не будь-яка дія без сторонньої допомоги, але дія свідоме і соціально прийнятне.
Як розвивається самостійність

Для початку батьки повинні давати дитині приймати рішення в нескладних питаннях (наприклад, яку іграшку купити в магазині, яку страву приготувати на обід тощо). Це формує важливі життєві навички, які можна розвивати вже з трирічного віку.

Маленькі рішення – це перший крок до того, щоб ваш малюк у майбутньому став компетентним, здібним, упевненим у собі й відповідальним дорослим

Для батьків природно вирішувати за дитину, що для неї добре, а що – погано, як їй чинити, що думати з того чи іншого приводу. Батьки схильні навіть здійснювати вчинки за дітей. Це й не дає розвинути навички відповідальної поведінки.

Уся складність полягає в тому, щоб знати, коли передати дитині відповідальність (відповідну до її віку й рівня розвитку) і яку підтримку їй при цьому надати.

Батькам необхідно давати дитині більше самостійності, вчитися передавати їй відповідальність за прийняття рішень, вчити пристосовуватися до мінливого світу.

Важливо бачити готовність дитини до прийняття самостійних рішень і відповідальності, передавати їй свої цінності й розвивати почуття власного «Я». Все це – важливі етапи розвитку дитини, і батькам потрібно приділяти цьому достатньо уваги.

12 переваг самостійного прийняття рішень

• Відчуття контролю ситуації. Всі люди хочуть відчувати, що вони контролюють ситуацію. І якщо вибір, який щодня робить дитина, дає їй упевненість у своїх силах, необхідно дати їй можливість робити цей вибір.
• Підвищення самооцінки. Самостійність і почуття контролю ситуації дозволяє дитині відчувати впевненість.
• Розвиток навичок саморегуляції. Дитина з високою самооцінкою, помиляючись у прийнятті рішень, учиться виправляти помилки, аналізувати ситуацію й не почувається невдахою.
• Розвиток мотивації. Найчастіше дитина береться за ті справи, які вибрала сама.
• Розвиток почуття гордості дитини. Вона відчуває, що її внесок у загальну справу важливий. Це вчить дитину співпрацювати з іншими членами сім'ї.
• Розвиток мислення. Ситуація вибору дає можливість генерувати нові ідеї, бачити нові можливості.
• Допомагає краще справлятися із завданнями. Вона вчиться нестандартного мислення, бачення багатьох варіантів вирішення завдання й пошуку кращого з них.
• Розвиток творчого потенціалу. Дитина досліджує нові можливості.

Дитина, яка не розвиває навичок прийняття рішень, схильна:

• Залежати від батьківта інших людей навіть у дорослому віці.
• Перебувати під сильним впливом друзів або однолітків.
• Ображатися на батьківта інших дорослих, які обмежують її свободу.
• Сумніватися у власних здібностях.
• Невиправдано ризикувати.
• Не намагатися досягти більшого й максимально реалізувати свій потенціал.

Категорія: Поради психолога