Гіперактивна дитина

Таку дитину часто називають «живчиком», «вічним двигуном», невтомним. Малюк, вставши на ніжки, відразу побіг, з тих пір поспішає кудись, випереджаючи сам себе. Він весь неначе на шарнірах. Особливо неслухняні руки, вони все чіпають, хапають, ламають, смикають, кидають. А ноги? У гіперактивної дитини немає такого слова, як «ходьба», його ноги цілий день носяться, когось наздоганяють, схоплюються, перестрибують. Навіть голова у цієї дитини в постійному русі. Але прагнучи побачити більше, дитина рідко уловлює суть.
Буває, що такі діти володіють неординарними здібностями, і батьки, бажаючи їх розвинути, віддають дитину відразу в декілька секцій, «перескакують» через вікові групи. Цього робити не слід, оскільки перевтома веде до погіршення поведінки, до капризів. Обов\'язковий денний відпочинок, ранній відхід до сну на ніч, рухомі ігри і прогулянки повинні змінюватися спокійними іграми. Друзів не повинно бути дуже багато.
Прагніть робити менше зауважень, краще відверніть увагу дитини. Кількість заборон повинна бути розумною, адекватною зросту. Частіше хваліть за те, що виходить. Коли просите щось зробити, старайтеся, щоб мова не була довгою, не містила відразу декілька вказівок. («Піди на кухню і принеси звідти віник, потім підмети в коридорі» – неправильно, дитина виконає лише половину прохання.) Розмовляючи, дивіться дитині в очі. Стежте за нею, якщо питань стає дуже багато і не по темі, дитина пішла в інший кут кімнати, значить, вона вже втомилася.
Залучайте дитину до рухливих і спортивних ігор, в яких можна розрядитися від енергії, що б\'є ключем Пам\'ятаєте, що агресія і бурхливі емоції породжують ті ж відчуття .
Гіперактивна дитина особливa, будучи дуже чутливою вона гостро реагує на зауваження, заборони, нотації. Іноді їй здається, що батьки її зовсім не люблять, тому таким дітям дуже потрібна любов і розуміння. Причому любов безумовна, коли дитину люблять не тільки за хорошу поведінку, слухняність, акуратність, але і просто за те, що вона є! Коли стає зовсім важко, пригадайте, що до підліткового віку, а у деяких дітей і раніше, гіперактивність проходить. Важливо, щоб дитина підійшла до цього віку без вантажу негативних емоцій і комплексів неповноцінності.
Любіть своїх дітей і пам’ятайте, що це найдорожче, що є в нашому житті.

Категорія: Поради психолога