Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
На екскурсію до гетьманського краю
Коріння роду українського у глибокій давнині. Ми давня нація, гармонійна, прекрасна, працьовита, добра, мрійливай та допитлива. Багато видатних і легендарних сторінок історії нашого народу залишили по собі згадку на чигиринській землі. Тому зрозумілим було бажання учнів 6-В класу ближче познайомитися з визначними пам’ятками культурної спадщини України, зачерпнути духовної наснаги в місцях, де починалась українська державність.
І ось чудового осіннього дня колектив нашого класу вирушив у мандрівку до Чигирина – міста козацької слави.
Знайомство з козацьким минулим нашого краю почалося з відвідин музею Богдана Хмельницького у м.Чигирині. Серед цікавих експонатів нам найбільше запам’яталась унікальна колекція речей XVII століття та предметів декоративно – ужиткового мистецтва, козацька зброя та спорядження.
Поряд з музеєм знаходиться гетьманська резиденція до якої входять будинок Богдана Хмельницького, військова канцелярія та скарбниця. В приміщенні канцелярії ми ніби перегорнули сторінки історії і стали свідками як складалися і копіювалися гетьманські державні документи – універсали, укази,грамоти.
Потім ми відвідали Субботів – родинне гніздо і заміську резиденцію Хмельницького та історичні споруди і пам’ятки замчища. Найбільше нас вразила велична споруда, архітектурна пам’ятка XVII століття – церква Святого Іллі. Цей храм був збудований за наказом і коштом Б.Хмельницького, який згодом став його усипальницею.
Того дня ми насолоджувалися чистим повітрям і красою Холодного Яру – місцем, звідки починалася легендарна Коліївщина, яке повязане з величчю непокірного українського духу і повне історичних таємниць, драм та трагедій.
Побували у Мотронинському монастирі, фотографувалися на фоні тисячолітнього дуба Максима Залізняка.
Переповнені враженями, стомлені, але ще досить жваві ми поверталися додому вже майже надвечір. І ще мріяли про майбутні екскурсії, які чекають нас попереду...
Маньківський Ярослав