Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете залишити відгук, або зворотне посилання з Вашого власного сайту.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ось і настав час
Ось і настав час підбивати підсумки навчального року. Чи справдились наші сподівання ?
Чи змогли здолати поставлені завдання? Ми думаємо, що ще рано говорити про фініш, але всі підстави для успішного завершення ми вже маємо.
Не будемо хвалитися, але ще жоден клас не мав скільки перемог, як наш 11!
Варто зазначити, що перемоги не лише в навчальних секціях, а і в спортивних, і в творчих.
Жодне свято не обходилось без ведучих: Куліша Сергія, Зайцевої Вікторії, Пастушенка Сергія, Старостіної Ірини, Гончаренко Ольги… Скільки перемог принесли до загальної скарбнички успіхів школи №1 учні 11 класу: Білан Анастасія, Гончаренко Оля, Гончарук Артем, Зайцева Вікторія, Зеленська Валерія, Осьмачко Лєна, Старостіна Ірина, Терешко Марина, Рак Владислав, Литвин Олександр … Як приємно було слухати виконання музичних композицій гурту «ДО – ДІМОРЕ». Згадайте КВК, вечори, святкові композиції, новорічні феєрії, де 11клас викладався на всі сто відсотків. Так, напевно, всі 11класи викладаються на повну, бо де ще буде можливість погратися в дитинство.. Але ці «великі» перемоги результат не лише учнів, а і Ваш, шановні вчителі. Бо Ви у нас вірили, підтримували, давали мудрі настанови. А ще без підтримки друзів- однокласників просто неможливо вигравати спортивні змагання, бути найкращим на ярмарках, конкурсах.
А ще варто сказати про наших батьків… Старше покоління педагогів школи №1 пам’ятають « подвиги»Литвина Миколи, Зайцева Сергія, Бойко Сергія, Зайцева Віктора, Гончаренка Олександра, Васильченка Михайла, із вдячністю згадують Руренко Мар’яну, Старунову Олену, Савченко Оксану, Луновську Тетяну, Гончаренко Світлану. І ось вони, колишні одинадцятикласники, нишпорки і хулігани, відмінники і відмінниці – шановані люди в місті. Вони стали дорослими і привели своїх дітей, тобто нас, до школи №1. Так і ми виростемо, вивчимося і , коли у нас будуть дітки, теж приведемо їх до рідної школи. Ось тоді тримайтесь… Наші прізвища ще зазвучать…