Тодось Осьмачка – український прозаїк, поет, перекладач родом зі Смілянщини

Шляхи мої неміряні,
гори мої неважені,
звірі мої ненаджені,
води мої неношені,
риба у них неціджена,
птахи мої незлякані,
діти мої не лічені,
щастя для їх незлежане.

Оце такая в тебе
матінка, в руці Господній
Україна Синьонебая!

Цими травневими днями вшановуємо Тодося Осьмачку — українського письменника, поета, перекладача, який народився в селі Куцівці на Черкащині, в селянській родині 16 травня 1895 року й прославився на весь світ. Вірші та поеми почав писати ще в дитинстві. Шкільної освіти не мав – у родини не було коштів для навчання. Мати, народивши Тодося, втратила слух. З ранніх літ його мучило відчуття провини за мамине каліцтво, тож з усіх сил допомагав їй. Закінчивши школу, Тодось лишився в Куцівці, працював чорноробом в економії і готувався до екзаменів на звання сільського вчителя. Згодом вчителював у Білозір’ї. У газеті «Черкаські вісті» Т. Осьмачка вперше надрукував свого вірша. З початком Першої світової війни був мобілізований на фронт. Бачачи усю безглуздість війни, Т. Осьмачка, за одною з версій, надумав симулювати туберкульоз, щоб його звільнили, і таки розпрощався з армією. Далі було вчителювання, а згодом навчання в Київському інституті народної освіти. У 1922 році виходить його перша збірка поезій «Круча», а вже за три роки, у 1925-ому, світ побачили його «Скитські вогні». З 1926р. У 30-х рр. з початком сталінських репресій намагався перейти західний кордон, але був спійманий, відсидів у Бутирці, Лук'янівській в'язниці, проходив курс примусового лікування в Кирилівській психіатричній лікарні, звідки втік і переховувався в рідному селі.
У 1942 р. Осьмачка приїхав до Львова, а звідти потрапив на Захід. Жив у таборах для переміщених осіб, гнаний манією переслідування, постійно переїжджав з місця на місце: жив у країнах Європи, США, "Поет" (1947, 1954), "Китиці часу" (1953), "Із-під світу" (1954) та три повісті: "Старший боярин" (1946), "План до двору" (1951) та "Ротонда душогубців" (1956). Здійснив блискучі переклади із О. Уайльда та У Шекспіра.
7 вересня 1962р. Тодось Осьмачка помер у Нью-Йорку. Пам’ять про поета жива і житиме у віках багатьох поколінь. Адже Тодось Осьмачка, котрий проніс через усе своє страдницьке життя незмінну любов до журливої України, повертається до нас у чудових творах, добрих спогадах, музейних експонатах. У Куцівці, малій батьківщині поета, щорічно вшановують його пам’ять. У 2013 р. заснована літературна премія імені Тодося Осьмачки, яка присуджується за високохудожні твори, в яких зображено український національний характер, осмислено історичну долю України та її народу, втілено ідею національно-державної незалежності.

Категорія: Новини школи