Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Логопед – це вчитель, а не лікар
Либа-лак-лука»…Зазвичай всім подобається слухати, як смішно та мило розмовляють малі діти, перекручуючи слова та неправильно вимовляючи звуки. Та далеко не всі задумуються, що ця дитяча забава згодом може перерости у серйозну дорослу проблему. Не виправлені в дитинстві, дефекти мовлення у зрілому віці ліквідувати майже неможливо. Спочатку з дитини кепкують у школі, згодом це переростає в серйозний комплекс, людина починає боятись говорити взагалі. А всім відомо, що успіх оратора наполовину залежить від правильності його мовлення.
Логопед – це вчитель, а не лікар
Про це мають обов’язково пам’ятати батьки. Дітей з серйозними вродженими вадами повинні обстежувати і психотерапевти, і психіатри, і логопеди. Найпоширенішим для логопедів явищем є дислалія (порушення звуковимови за нормального слуху і збереженій інервації мовленнєвого апарату). Зазвичай діти не вимовляють звуки «р», «л». Та бувають набагато складніші порушення, так звані органічні, спричинені вродженими вадами мовленнєвого апарату, або зони мовлення головного мозку. Це відбувається через куріння, пияцтво та нервування матері в період вагітності. Також негативно на розвиток мовлення дитини впливає анестезія.
Виправляти дефекти мови потрібно з дошкільного віку. Деякі батьки думають, що їхні діти «виговоряться» з часом. Це помилкове судження. Треба систематично працювати з малюком, щоб досягти позитивного результату. Навіть коли малий ще не говорить, варто читати йому книжки, при цьому намагатись чітко і правильно вимовляти всі звуки і слова, адже дитина схильна копіювати те, що чує і бачить.
«Сюсюкатись» з дітьми не можна! Така неправильна розмова увійде у звичку малюка, а потім викорінити проблему буде набагато важче.
Та найчастіше дитина не вимовляє один, два звуки. Це шиплячі, свистячі або сонорні. Крім того, вона не визнає цієї проблеми, адже сама своєї помилки не чує. Тут треба ретельно попрацювати, пояснити розміщення апарату мовлення дитині, продемонструвати вимову, а також дати їй дзеркало, щоб повторюючи за дорослим, вона перевіряла, чи добре все виконує. Якщо в дошкільному віці не «поставити» дитині правильну вимову, то в школі вона, скоріш за все, робитиме помилки у письмі та читанні. Батькам, які виявили у дитини вади мови треба негайно звернутись до логопеда. У дитинстві виправити мовлення можна за два місяці. Та деколи період затягується на роки. Важливо, щоб до процесу під'єдналися батьки та вчитель у школі. Навіть дуже частих занять з логопедом замало, якщо вдома дитину ніхто не виправляє і не контролює її розмови. А до спеціаліста водити малюка варто не менше 3-4 разів на тиждень.