Ви можете слідкувати за відповідями до цього запису через стрічку RSS 2.0.
Ви можете прокрутити до кінця та залишити відгук. Пінги в даний час не допускаються.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Ви повинні авторизуватися, щоб залишити коментар.
Осінь, створена для досвіду…
Саме такими словами хочеться описати мою цьогорічну осінь. Вересень стрімко увійшов у моє життя, не давши останнього шансу натішитись канікулами, які під час студентського життя пролітають занадто стрімко. Після двох тижнів занять в університеті, я прийшла до рідної школи на викладацьку практику. Насичені будні швидко змінили розмірені дні лекцій і не залишили часу для сірої рутини. Але я тому лише рада! Хіба можна з чимось порівняти бурхливе життя в рідній школі? Хіба що з власними шкільними роками…
Цього року мені довірили 11 клас – майбутніх випускників. Зовсім нещодавно я сама була на шкільному порозі і чудово пам’ятаю той вир емоцій, що сповнював мене і однокласників. Мрії, амбіції, багато надій, трішки страху та легкий натяк на доросле життя – все це я побачила в очах старшокласників. Я відчувала, що ми з ними потрапили на одну хвилю, адже знаходимось зараз на межі фінішу та старту. Тоненька, ледь помітна лінія розмежовує «тепер» і «після». Але екзамени, випускний, важливі рішення та кроки ще попереду. Зараз необхідно ловити оту прекрасну мить, що зветься «тепер».
Під час практики я намагалась відчути професію вчителя якомога глибше. Вкотре запевнилась, що педагог – це не посада, а спосіб життя, вибір і навіть доля. Маю зізнатись, що вчительська справа – далеко не легка. Але безпосередність і щирість учнів, їхні успіхи та вогник в очах справді окриляють. Я вдячна Нашій Першій за те, що дала шанс по-справжньому пірнути у вир шкільного життя і покласти до своєї скарбнички неоціненний досвід та практику.
Гайдаєнко Алла
Студентка 5 курсу
ННІ історії і філософії
ЧНУ ім. Б. Хмельницького